Камінь пам’яті “Чумацький шлях”

Камінь пам’яті “Чумацький шлях”

Наприкінці серпня 2021 року у 6 містах України офіційно відкрили кам’яні пам’ятні знаки з написом «XV—XIX ст. тут проходив Чумацький шлях, який є символом нерозривності культурного та історичного зав’язків материкової України і півострова Крим, українського і кримськотатарського народів».

Маршрут : Київ, Світлогірське, Нікополь, Берислав, Каховка та КПВВ Каланчак.

Усі точки є вкрай важливими для культурної спадщини України, адже саме через них у XV—XIX століттях проходив Чумацький шлях — найвідоміший торговий шлях, який з’єднував материкову Україну і півострів Крим.

Чумацький шлях — торгово-візницький шлях, яким чумаки з XV-го по XIX століття возили сіль з чорноморського узбережжя Криму, а з України — хліб та інші сільськогосподарські продукти.

Шлях пролягав лівим берегом Дніпра через запорозькі степи до Перекопу, а звідти — у Крим. Берислав впродовж кількох століть вважався одним з основних пунктів соляної торгівлі, який за рік пропускав до 200000 возів.

Звичайно, своєю значущістю місто завдячує легендарній Таванській переправі - відомій ще як Казикерменський перевіз або Бериславський чумацький тракт, що існувала з доісторичних часів. Вона здійснювалася через Дніпро на острів Тавань, а потім через рукав Дніпра Конку на протилежний берег.

До XV ст. генуезькі купці використовували цю переправу для торгівлі з центральною і північною Україною. Відома також з часів, коли ці землі входили до Золотої орди, знаходилась біля побудованої в XIV столітті резиденції Тохтамиша Догангечит.

А в XV столітті тут знаходилася «Вітовтова митниця», але наприкінці XV століття ці землі відійшли до Османської імперії і її васала Кримського Ханства. Надалі протягом тривалого часу місцевість відігравала ключову роль у відносинах між козаками і нехристиянським населенням степу. Також, аж до середини ХХ століття (затоплення водами Каховського водосховища) Таванська переправа була важливим місцем торгівлі та стратегічним об’єктом під час військових дій. Як частина легендарного Чумацького шляху втратила своє значення в 1870-80 роках у зв’язку з розвитком залізниць і річкового транспорту та припинення чумацького промислу.